У минулому півріччі життя, коли багато людей не сидять націлені на життя, ми виявили, що "сні" замінюються незнайомним словом "навантаження" в стані, коли ми втомилися... втоми, що ніхто не закінчує, не тому, що нас не люблять, а тому що всі мають свої справи, щоб піклуватися про них. Чоловік не починає розмовляти кожен день, але ми знаємо, що він все ще живе, але не так просто, як раніше, і це все... це реальне життя дорослих, багато стосунків не вистачає, тому що в цей час "час" стає ціннішим, ніж щось, що не відповідає серцю, а в деякі дні, коли ми повертаємося в кімнату, ми відчуваємо, що ми не можемо... Просто запитати "як сьогодні" - це подарунок, скільки нам потрібно, щоб "великому світу" ми не хотіли, щоб "малоких з нас було достатньо, щоб ми все були щасливі" і ми не можемо пережити життя, але, як тільки "начастимо себе"